рульовий
РУЛЬОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до руль. Бачиш капітана? - Он він стоїть, у рульовій рубці (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 4); Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п'ятій автобуси виходять на лінію (Веч. Київ, 2.IX 1967, 3).
2. у знач. ім. рульовий, вого, ч. Той, хто править рулем на судні. Ад'ютант полковника був приставлений до рульового у рубку (Собко, Скеля.., 1961, 62).
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | рульовий | рульові |
| Родовий | рульового | рульових |
| Давальний | рульовому | рульовим |
| Знахідний | рульового | рульових |
| Орудний | рульовим | рульовими |
| Місцевий | на/у рульовому, рульовім | на/у рульових |
| Кличний | рульовий | рульові |
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| Називний | рульовий | рульова | рульове | рульові |
| Родовий | рульового | рульової | рульового | рульових |
| Давальний | рульовому | рульовій | рульовому | рульовим |
| Знахідний | рульовий, рульового | рульову | рульове | рульові, рульових |
| Орудний | рульовим | рульовою | рульовим | рульовими |
| Місцевий | на/у рульовому, рульовім | на/у рульовій | на/у рульовому, рульовім | на/у рульових |