самозахист
САМОЗАХИСТ, у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами. - Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (Тулуб, Людолови, II, 1957, 431); На крайній випадок є в нас і картеч, для самозахисту (Головко, II, 1957, 543); Хтось несміливо подзвонив до вхідних дверей. Інстинкт самозахисту наказав Безбородькові не йти відчиняти двері (Вільде, Сестри.., 1958, 416).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозахист | самозахисти |
Родовий | самозахисту | самозахистів |
Давальний | самозахистові, самозахисту | самозахистам |
Знахідний | самозахист | самозахисти |
Орудний | самозахистом | самозахистами |
Місцевий | на/у самозахисті | на/у самозахистах |
Кличний | самозахисте | самозахисти |