самітність
САМІТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самітний. Дерева ронять лист: Дерева од самітності вмирають (Кор., Поезії, 1967, 89); Незлюбило її життя з самого початку. В сирітство кинуло.. І мужа нелюбимого дало і самітність бездітну... (Хотк., II, 1966, 252); Дожидалася його самітна тарілка, а хазяйка, зітхаючи на сю самітність, несла горщечок до плити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самітність | самітності |
Родовий | самітності, самітности | самітностей |
Давальний | самітності | самітностям |
Знахідний | самітність | самітності |
Орудний | самітністю | самітностями |
Місцевий | на/у самітності | на/у самітностях |
Кличний | самітносте | самітності |