сеймик
СЕЙМИК, а, ч. У Польщі та Литві XV - XVIII ст. - з'їзд, збори феодалів одного воєводства, повіту. Під тиском шляхти сейми в 60-х роках XVI ст. ухвалили ряд постанов, які зрівнювали шляхту в правах з магнатами. Були запроваджені спільні для шляхти і магнатів суди, місцеві сеймики, а також спільні військові порядки (Іст. УРСР, І, 1953, 154); Він побував лише на Андріївськім інквізиційнім сеймику, а на всепольський варшавський сейм так і не потрапив (Ле, Наливайко, 1957, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сеймик | сеймики |
Родовий | сеймику | сеймиків |
Давальний | сеймикові, сеймику | сеймикам |
Знахідний | сеймик | сеймики |
Орудний | сеймиком | сеймиками |
Місцевий | на/у сеймику | на/у сеймиках |
Кличний | сеймику | сеймики |