сектант
СЕКТАНТ, а, ч. 1. Послідовник певної релігійної секти. Велике враження на сектантів справляють виступи перед ними людей, які порвали з вірою в бога і стали переконаними атеїстами (Ком. Укр., 9, 1963, 54).
2. перен. Людина, що керується вузькими груповими інтересами, відзначається догматичними поглядами і переконаннями; учасник секти (у 2 знач.). Догматики і сектанти.. по-начотницькому підходять до марксистсько-ленінського вчення, розглядають його як застиглі, незмінні догми, відірвані від живої дійсності (Ком. Укр., 10, 1960, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сектант | сектанти |
Родовий | сектанта | сектантів |
Давальний | сектантові, сектанту | сектантам |
Знахідний | сектанта | сектантів |
Орудний | сектантом | сектантами |
Місцевий | на/у сектанті, сектантові | на/у сектантах |
Кличний | сектанте | сектанти |