семиріччя
СЕМИРІЧЧЯ, я, с. 1. Відрізок часу, що триває сім років. Лише за минуле семиріччя тут [на Полтавщині] знайдено тринадцять нафтогазових родовищ (Рад. Укр., 27.I 1967, 2); // іст. План розвитку народного господарства в СРСР, розрахований на виконання протягом семи років. Несеш ти [партія] світло й цвіт долинам і узгір'ям, І семиріччя, що ти розпочала, Доби незгасної назветься семизір'ям (Рильський, III, 1961, 310).
2. Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сім років тому. Семиріччя одруження.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | семиріччя | семиріччя |
Родовий | семиріччя | семиріч |
Давальний | семиріччю | семиріччям |
Знахідний | семиріччя | семиріччя |
Орудний | семиріччям | семиріччями |
Місцевий | на/у семиріччі | на/у семиріччях |
Кличний | семиріччя | семиріччя |