симулянт
СИМУЛЯНТ, а, ч. Людина, яка симулює; удавальник. Як ударно робить стали - симулянтів розігнали (Укр.. присл.., 1955, 364); - Фокусник! Симулянт! - сказав Сергій Іванович (Головко, І, 1957, 470); Відбувся суд над Петром Глеком. Суд став доброю наукою для симулянтів та ледарів (Минко, Вибр., 1952, 81); - Божевільний ніколи не скаже, що він з'їхав з глузду, а симулянт, навпаки, твердить, що в нього сто хвороб, а справді нема жодної (Добр., Тече річка.., 1961, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | симулянт | симулянти |
Родовий | симулянта | симулянтів |
Давальний | симулянтові, симулянту | симулянтам |
Знахідний | симулянта | симулянтів |
Орудний | симулянтом | симулянтами |
Місцевий | на/у симулянті, симулянтові | на/у симулянтах |
Кличний | симулянте | симулянти |