слезити
СЛЕЗИТИ, ить, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (Свидн., Люборацькі, 1955, 18); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах - видко, що по них слезить (К.-Карий, II, 1960, 153); Підвівся я на лікоть, глянув... нога, як колодка... а з великого пальця так і слезить (Тесл., З книги життя, 4949, 45).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слезу | слезимо |
2 особа | слезиш | слезите |
3 особа | слезить | слезять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слезитиму | слезитимемо |
2 особа | слезитимеш | слезитимете |
3 особа | слезитиме | слезитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | слезив | слезили |
Жіночий рід | слезила | |
Середній рід | слезило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слезімо | |
2 особа | слези | слезіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | слезячи | |
Минулий час | слезивши |