слобожанин
СЛОБОЖАНИН, а, ч. 1. Той, хто живе на Слобожанщині.
2. Той, хто селився і жив на слободах. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах; стали забирать і наші вольності, землі, не так прості люди, як ті підпанки (Стор., І, 1957, 176); За вечерею Балика уважно вислухав господарські новини й наказав челядникам, де і що робити, спитав, чи вчасно сплачують слобожани данини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 37).
3. Житель слободи. [Іван:] Чи на часах було стоїш, чи походом йдеш - все мугичеш.. яку-небудь пісню, і з кожною піснею згадаєш кого-небудь із наших слобожан... (Кроп., І, 1958, 112); Прикрашена квітами й дзвінками, трійка птицею мчала по слобідських вулицях, викликаючи заздрощі слобожан (Шиян, Вибр., 1947, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | слобожанин | слобожани |
Родовий | слобожанина | слобожан |
Давальний | слобожанинові, слобожанину | слобожанам |
Знахідний | слобожанина | слобожан |
Орудний | слобожанином | слобожанами |
Місцевий | на/у слобожанині, слобожанинові | на/у слобожанах |
Кличний | слобожанине | слобожани |