сонм
СОНМ, у, ч., книжн. Велика група, зібрання кого-, чого-небудь. В «Енеїді» Котляревський змалював сонм олімпійських небожителів (Рад. літ-во, 5, 1964, 121); // Велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. Сонми хмар скотилася, тисячею гармат ударив грім, блискавиця весь світ осліпила (Хотк., II, 1966, 221); Біля електричних ліхтарів збирались сонми нічних метеликів та комах (Дмит., Розлука, 1957, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сонм | сонми |
Родовий | сонму | сонмів |
Давальний | сонмові, сонму | сонмам |
Знахідний | сонм | сонми |
Орудний | сонмом | сонмами |
Місцевий | на/у сонмі | на/у сонмах |
Кличний | сонме | сонми |