сопілочка
СОПІЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сопілка. Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (Фр., XIII, 1954, 415); Маленька сопілочка й тепер, як і колись, залишається улюбленим інструментом українського народу (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 31); *У порівн. Як зведе [Оксана] пісеньок,.. так як та сопілочка або тихесенький дзвоник... (Кв.-Осн., II, 1956, 426).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сопілочка | сопілочки |
Родовий | сопілочки | сопілочок |
Давальний | сопілочці | сопілочкам |
Знахідний | сопілочку | сопілочки |
Орудний | сопілочкою | сопілочками |
Місцевий | на/у сопілочці | на/у сопілочках |
Кличний | сопілочко | сопілочки |