справка
СПРАВКА, и, ж., розм. Те саме, що довідка. Приклика городничий: чи наведена справка?.. А тут йому в одну шкуру справку дай (Мирний, І, 1954, 288); - Ми оба зі справкою до вас. Ви про землю говорите, а ми в справі землі й зайшли до вас (Коб., III, 1956, 527); Маючи на руках справку від командувача, до того ж, тільки-но повернувшись з Литовського, Оленчук міг би залишатися вдома (Гончар, II, 1959, 429).
@ Наводити (навести) справки (справку) - дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Тепер я не хочу тебе клопотати, а як скінчиш іспити, то попрошу тебе навести мені деякі справки в Петербурзі, чи не знайдеться якось моя послана в лиху путь стаття про нову драму Гауптмана (Л. Укр., V, 1956, 376); - По-вашому напитав батька-матір - признають за свою дитину - і бери. А по-нашому ще.. наведи справку (Мирний, І, 1954, 287).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | справка | справки |
Родовий | справки | справок |
Давальний | справці | справкам |
Знахідний | справку | справки |
Орудний | справкою | справками |
Місцевий | на/у справці | на/у справках |
Кличний | справко | справки |
довідка
ДОВІДКА, и, ж. 1. Відомості, що їх одержує або подає хто-небудь. - Мені містер Булгаков телефонував, і я зібрав усі довідки (Кулик, Записки консула, 1958, 91).
На довідки - дізнатися, довідатися про кого-, що-небудь. Прийшла [Тетяна] до Андрія Маркевича по книжки: десь, певне, прочула, що прибув новий учитель, - прийшла на довідки (Вас., II, 1959, 80).
2. Документ з короткими відомостями про кого-, що-небудь. Дістала [Варвара] довідку в лікарів про тиф (Кучер, Чорноморці, 1956, 559); Якусь довідку з сільради хотів [Густавсон] узяти, а Сандер йому відмовив (Шиян, Гроза.., 1956, 552).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | довідка | довідки |
Родовий | довідки | довідок |
Давальний | довідці | довідкам |
Знахідний | довідку | довідки |
Орудний | довідкою | довідками |
Місцевий | на/у довідці | на/у довідках |
Кличний | довідко | довідки |