СПРОСОНКУ, присл. Те саме, що спросоння. В хаті спали.. і хрипіли, сопіли та говорили спросонку (Стеф., Вибр.. 1949, 192); Доротті вже спала, нервово скидаючись спросонку (Ле, В снопі.., 1960, 220); Прив'язаний біля яблуні пес загарчав спросонку (Тют., Вир, 1964, 256).