slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

співати

СПІВАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Вовчок, І, 1955, 3); - То й не заспіває ніхто?.. - Я не вмію співати (Мирний, III, 1954, 182); В одному місці хором співають, а в другім не клеїться (Коцюб., II, 1955, 239); Діти намагаються співати басами (Довж., II, 1959, 92); * Образно. Співає Маланці колос, сміється лука ранніми росами дзвоном коси (Коцюб., II, 1955, 42); Як він може зубрити зараз, в такий вечір, коли співає все навкруги і він сам повен почуття нового, не знаного досі (Гончар, Тронка, 1963, 104); Гуркочуть заводи могутні, Співає щаслива земля (Донч., II, 1956, 373); Іскрився перед очима, дзвенів, співав веселий весняний день (Коз., Сальвія, 1959, 216); // Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. [Надежда Петрівна:] Я вже од вашої тіточки довідалась, що ви співаєте (Л. Укр., II, 1951, 68); // Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). Приїздив Шаляпін. Приїхав.. з Монте-Карло, де він тепер співає (Коцюб., III, 1956, 425); - Голос в цього Андрійка прямо з серця жили вимотує. Тільки в імператорському театрі співати (Стельмах, II, 1962, 58); // Професійно займатися співом; систематично брати участь у якомусь хорі. Чи наші діти співають в хорі? Опиши мені, як все пройде у Вас (Коцюб., III, 1956, 310); // перен. Говорити, читати співучо, розтягуючи слова, як при співі. Тепер тільки почув [Карпо Петрович] дзвінкий хлоп'ячий голос, який безперестанку співав: - Сім раз по вісім - п'ятдесят шість... (Коцюб., II, 1955, 367); Набравшись духу, затяг [Хаєцький]..: - Товаришу гвардії старший лейтенант! - Антонович давно вже помітив, що Хома починає отаким манером співати всякий раз, коли йому від чогось боляче і прикро на душі (Гончар, III, 1959, 309).

Співати до сну - виконуючи колискову пісеньку, присипляти кого-небудь. Утомившись, лягав [Іван] десь під сіном,.. і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки (Коцюб., II, 1955, 307); Співати до танців див. танець.

2. перех. і про кого - що. Голосом виконувати якийсь музичний твір. Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Шевч., І, 1963, 31); Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем, а другий кобзар чутно, як грає і співає про Морозенка (Вовчок, VI, 1956, 231); Молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (Коцюб., І, 1955, 59); Весняного ранку Співай, моя люба, веснянку! (Л. Укр., І, 1951, 40); Десь співали пісню на селі дівчата (Гонч., Вибр., 1959, 30); Дівчинка сиділа на печі і співала котові колискову (Тют., Вир, 1964, 540); // Виконувати партію в музичному спектаклі. З давніших знайомих є тут, окрім Гриневецького, Білінський (той, що «партію Смока» мав співати) (Л. Укр., V, 1956, 338).

@ Співати відхідну (одхідну) кому, чому - вважати кого-, що-небудь приреченим на загибель, прощатися з кимсь, чимсь назавжди. Топить, топить, топить...- співають йому відхідну комиші з правого боку. - Погибель, гибель, гибель... - підхоплює ліве крило (Коцюб., І, 1955, 367); Неабиякі, не прості то були похорони, то дворянство ховало свого предводителя, то панство співало одхідну своїм розкошам (Мирний, IV, 1955, 202); Співати лазаря: а) просити милостиню; жебракувати. Хома з Паньком Живуть було панками. На старість прожились: обидва з торбинками Співали лазаря - і вмерли під тинком (Бор., Тв., 1957, 143); - Подивися на себе! На кого ти тепер став схожий: .. не то пасічник, не то дяк, не то лірник, що співає лазаря на ярмарках (Н.-Лев., VI, 1966, 393); б) скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею. На другий ранок він став співати перед сестрою лазаря, який він нещасний (Мирний, І, 1949, 371); - Цвітете, як повна рожа, рум'янець на всю щоку! І з лиця не старі і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,- говорила Христина (Н.-Лев., VI, 1966, 33).

3. неперех. Щебетати, свистіти, кукурікати і т. ін.; мати здатність щебетати, свистіти, кукурікати і т. ін. (про співочих і деяких інших птахів). На небі хоч би тобі хмариночка; пташечки співають веселенько (Кв.-Осн., II, 1956, 225); Он деркач кричить у лузі, Соловей співа в кущах (Щог., Поезії, 1958, 143); Жайворонок співав, аж луна йшла під блакитне небо (Коцюб., І, 1955, 75); От ми: «Кукуріку!» - він дума На нас, що то півень співа (Л. Укр., IV, 1954, 102); Співає перепілка (Рильський, І, 1960, 187); - Чуєш? - Чую. Лебеді співають... (Стельмах, І, 1962, 470); // перен. Утворювати звуки за допомогою крилець, ніжок і т. ін. (про комаху). Тихо бриніла.. муха на шибі. То замовкала, повзаючи по склі, то знов співала.., заплутавшись в складках занавіски (Хотк., II, 1966, 132); Ти в небі бачив голубів, Чув, як співають бджоли (Перв., II, 1958, 51).

Перші (другі, треті) півні співають див. півень; Співати півнем див. півень.

4. неперех., перен. Мелодійно звучати, видавати співучі звуки (про музичний інструмент, дзвінок, гудок і т. ін.). Ти пам'ятаєш, як в пітьмі Баян на палубі співав..? (Перв., II, 1958, 114); Десь на скелях співали фанфари (Баш, Вибр., 1948, 40); - Отак заводські гудки у нас над Дніпром: на дощ - хриплять, а на добру погоду - співають лунко (Гончар, III, 1959, 284); Співає дзвоник у світлих і чистих коридорах, діти біжать у просторий клас (Кучер, Дорога.., 1958, 79); Кришталь співає від кожного дотику (Собко, Матв. затока, 1962, 65); // Видавати високі протяжні звуки при певній дії (про робочий інструмент, пристрій і т. ін.). Погляньте: ось житло трудящої людини.. Співають тут ввесь день фуганки голосні І стружки золоті звиваються й зміяться... (Рильський, І, 1956, 95); Співала пилка, дзвеніли сокири, сипалася тирса, стружки, тріски (Рудь, Гомін.., 1959, 68); // Подавати сигнали (про поїзд, автомашину і т. ін.). Десь співала електричка, протинаючи тьму полів (Кучер, Голод, 1961, 452); Не дзвонять трамваї, не мерехтять барвисті реклами, не співають авто... (Гончар, III, 1959, 246); // Видавати тонкі звуки, розсікаючи повітря (про кулю, стрілу і т. ін.). Довкола тоненькими голосами співали кулі (Панч, В дорозі, 1959, 95); // Видавати звуки, схожі на скрип, свист і т. ін. Піски тьохкають, піски співають під ногами прохожого (Ле, Ю. Кудря, 1956, 3); У надвечірній тиші скрипучо співав сніг під Мстиславовими чобітьми (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242); // безос. Стояли морози, сніги лежали білі.. Під ногами співає, під саньми тріскотить (Вас., II, 1959, 143); // Густи, завивати (про вітер, хуртовину і т. ін.). Вітер почина грати на далекім воринні. Дзз... тонко співає він в одколоту скалку, докучно бринить, як муха... (Коцюб., II, 1955, 321); В степах вітри співають лунко, метелиця веде танець (Забіла, У.. світ, 1960, 26); Співала над нами завія зимова (Перв., II, 1958, 417); // безос. Вітер з години на годину дужчав.. Жалібно співало в димарі (Мирний, III, 1954, 11).

5. неперех., перен. Бути перейнятим радісним збудженням, хвилюванням, захопленням і т. ін.; // ким, чим. Сповнюватися якими-небудь мелодійними звуками, пташиним щебетом і т. ін. Солов'ями рідний гай співав (Рильський, І, 1956, 297); Небо співало жайворонками (Гончар, II, 1959, 441); Жовтогаряче поле.. співає косами, сріблиться серпами (Стельмах, II, 1962, 408); // Бути особливо слухняним у чиїхось вправних руках, у того, хто діє, працює натхненно, з піднесенням (про знаряддя праці, робочий інструмент, матеріал і т. ін.). Сокира грає й співає у нього в руках. Він усе робить нею, мовби то була третя рука (Хотк., II, 1966, 354); Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 23).

Душа співає (співала); Серце співає (співало); Все (щось) співає (співало) у кому, у кого - хтось має (мав) піднесений настрій, відчуває (відчував) радість, щастя. Весь час душа співає (Коцюб., III, 1956, 358); Батько Дніпро тече собі - спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника,- просто душа співає од такої краси... (Ю. Янов., І, 1954, 65); Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Ткач, Плем'я.., 1948, 90); Йому раптом зробилося легко і навіть весело. «Додому! Додому!» - співало все в ньому (Тют., Вир, 1964, 58).

6. перех. і про кого - що. Прославляти, оспівувати в своїх віршах, піснях і т. ін. кого-, що-небудь. Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром... Година - дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром (Граб., І, 1959, 166); Прочитавши його [оповідання], Ви, може, добродію, здивуєтесь: що це на старість почав я про кохання співати? (Мирний, V, 1955, 375); Я своїм трудом твій труд співаю (Дор., Тобі, народе.., 1959, 6); Співа [поет] про Рим, згубивши міру. А про того будівника, Що збудував йому квартиру,- Не проспівав ще ні рядка! (С. Ол., Карась.., 1961, 55).

@ Співати гімн (гімна, славу і т. ін. ) кому, чому - славити, прославляти кого-, що-небудь. Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Ю. Янов., І, 1958, 108); Співайте їм [звитяжцям] славу, поети (Сос., І, 1957, 458); Співати дифірамби див. дифірамб; Співати осанну див. осанна; Співати хвалу кому, чому - хвалити, вихваляти кого-, що-небудь. Вона [усмішка] так змінювала Катерину, що декому здавалось: не так уже Брага, може, й перебільшував, співаючи дружині хвалу... (Гончар, Тронка, 1963, 277).

7. перех. і неперех., перен., розм. Говорити, твердити що-небудь (перев. довго або улесливо). До нього з розпитками, так він знай своє співа усе: «..Дай, таточку, грошей» (Кв.-Осн., II, 1956, 251); Не так би був іще співав шановний волецький господар, якби був знав, що роблять хлоп'ята, вирвавшися з його рук (Фр., VI, 1951, 147); Вона за ним убивалася, сумувала, плакала. Та він того не чув, не бачив. Він тепер знай співає про неправду людську (Мирний, І, 1949, 399); Вчора йому на ковзанці «Левку, миленький» співала [Христина], а сьогодні вже в дурні шиє (Стельмах, І, 1962, 152).

@ З чужого голосу співати див. голос; Співати в інший тон; Співати інакше (інше і т. ін. ) - говорити не те, що раніше, висловлювати іншу думку. Маруся широко розкрила очі на свою маму. Вчора мати нарікала, що Ломицький прийшов в гості до їх в піджаку, неначе до міщан, а сьогодні співає зовсім в інший тон і трохи не лає Ломицького за той фрак (Н.-Лев., VI, 1966, 27); Співати в один голос; Співати тієї [ж] - говорити, повторювати те саме. Турбувався [Лушня] тільки про одно: коли б перше Чіпки побачитись з Петром та Якимом та наструнчити їх, щоб уже в один голос співали... (Мирний, І, 1949, 314); Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає... (Коцюб., І, 1955, 33); Співати іншої пісні (іншу пісню) див. пісня; Співати не тієї (не тії) - говорити, діяти інакше, ніж було сказано раніше. [Перепадя:] Тепер, бачите, його вдова не тії співає. Покосив я сінце, а вона вийшла з синами.. та й не попуска мені те сіно брати (Мирний, V, 1955, 124); Співати такої (якої) - говорити саме так; говорити щось несподіване, дивне. - Нащо вам розводити ті воли та плуги: ви вже старі,- такої співав зять (Н.-Лев., III, 1956, 200); - Бач, якої співа! - дума Храпко (Вовчок, VI, 1956, 279).

співати - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаспіваюспіваємо
2 особаспіваєшспіваєте
3 особаспіваєспівають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаспіватимуспіватимемо
2 особаспіватимешспіватимете
3 особаспіватимеспіватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідспівавспівали
Жіночий рідспівала
Середній рідспівало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа співаймо
2 особаспівайспівайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часспіваючи
Минулий часспівавши
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум