спіч
СПІЧ, у, ч. Коротка привітальна застільна промова (на урочистому обіді, банкеті і т. ін.). [Пашкевич:] Тост гостю. Іване Володимировичу, ваші бажання? .. [Мічурін:] Я хотів би в цьому столітті посягнути якоюсь мірою на світовий порядок.. Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін.. [Сівцев:] Для новорічного спічу це занадто (Довж., І, 1958, 429).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спіч | спічі |
Родовий | спічу | спічів |
Давальний | спічеві, спічу | спічам |
Знахідний | спіч | спічі |
Орудний | спічем | спічами |
Місцевий | на/у спічі, спічу, спічеві | на/у спічах |
Кличний | спічу | спічі |