старка
СТАРКА, и, ж . 1. Сорт міцної витриманої горілки. Макшеєв розливав по чарках міцну старку (Тулуб, В степу.., 1964, 328); Старка пахла всіма травами полтавського степу, і були в тому букеті і чебрець, і деревій, і ромен-зілля, і материнка (Цюпа, Краяни, 1971, 289).
2. Стара птиця. Кури та індички в перший рік несучості дають в середньому більше яєць, ніж переярки або старки (Птахівн., 1955, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старка | старки |
Родовий | старки | старок |
Давальний | старці | старкам |
Знахідний | старку | старки, старок |
Орудний | старкою | старками |
Місцевий | на/у старці | на/у старках |
Кличний | старко | старки |