старостування
СТАРОСТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. старостувати. - Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (Іщук, Вербівчани, 1961, 113); Закінчилось старостування Шевка тим, що з державної варти наїхали в німецьких залізних черепахах гайдамаки (Стельмах, Гуси-лебеді... 1964, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старостування | старостування |
Родовий | старостування | старостувань |
Давальний | старостуванню | старостуванням |
Знахідний | старостування | старостування |
Орудний | старостуванням | старостуваннями |
Місцевий | на/у старостуванні | на/у старостуваннях |
Кличний | старостування | старостування |