стипендіат
СТИПЕНДІАТ, а, ч. Особа, що одержує стипендію. Коростишівська семінарія була широко популярна на Україні. До неї приймали щороку 10-12 душ казенними стипендіатами, і це будило світлі мрії про науку в сільської бідноти (Вас., IV, 1960, 15); Керівник одної з інститутських кафедр професор Холод зажадав, щоб майбутні стипендіати пройшли щось на зразок мандатної комісії перед деканатом (Загреб., Спека, 1961, 33); Чимало молодих трудівників стали колгоспними стипендіатами, а закінчивши вузи, повернулися у господарства і працюють бригадирами, завідуючими фермами (Ком. Укр., 6, 1973, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стипендіат | стипендіати |
Родовий | стипендіата | стипендіатів |
Давальний | стипендіатові, стипендіату | стипендіатам |
Знахідний | стипендіата | стипендіатів |
Орудний | стипендіатом | стипендіатами |
Місцевий | на/у стипендіаті, стипендіатові | на/у стипендіатах |
Кличний | стипендіате | стипендіати |