столярувати
СТОЛЯРУВАТИ, ую, уєш, недок. Виконувати столярні роботи, займатися столярством; працювати столяром. Він трохи столярував, як не було хліборобської роботи.. Тепер заходився майструвати собі велике ліжко (Гр., II, 1963, 347); - Не життя в мене було, а малина. Столярую собі в колгоспі та поспівую (Збан., Єдина, 1959, 137); Старий розповідав, що він колись столярував. Робив віконні рами, стільці, лави (Колг. Укр., 7, 1968, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | столярую | столяруємо |
2 особа | столяруєш | столяруєте |
3 особа | столярує | столярують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | столяруватиму | столяруватимемо |
2 особа | столяруватимеш | столяруватимете |
3 особа | столяруватиме | столяруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | столярував | столярували |
Жіночий рід | столярувала | |
Середній рід | столярувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | столяруймо | |
2 особа | столяруй | столяруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | столяруючи | |
Минулий час | столярувавши |