стотисячний
СТОТИСЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто тисяч. Стотисячний примірник.
2. Який складається із ста тисяч яких-небудь одиниць або оцінюється ста тисячами одиниць. Каховка, .. містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним населенням (Гончар, Таврія, 1952, 32); В червні 1651 р. українська армія разом з татарською ордою зустрілась із стотисячною польською армією під містечком Берестечком (Іст. УРСР, І, 1953, 247); // Який вміщує сто тисяч або дуже багато яких-небудь одиниць. Змовк оратор. І в кімнаті Б'ється оплесків шквал, Що здалось - не десятки солдатів, А стотисячний зал (Гірник, Друзі.., 1953, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стотисячний | стотисячна | стотисячне | стотисячні |
Родовий | стотисячного | стотисячної | стотисячного | стотисячних |
Давальний | стотисячному | стотисячній | стотисячному | стотисячним |
Знахідний | стотисячний, стотисячного | стотисячну | стотисячне | стотисячні, стотисячних |
Орудний | стотисячним | стотисячною | стотисячним | стотисячними |
Місцевий | на/у стотисячному, стотисячнім | на/у стотисячній | на/у стотисячному, стотисячнім | на/у стотисячних |