slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

стіна

СТІНА, и, ж . 1. Вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекрить і для розділення приміщення на частини і т. ін. Головою стіни не проб'єш (Укр.. присл.., 1955, 286); Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни,.. вила в димарі, гуркотіла у вікна (Мирний, IV, 1955, 298); На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами (Коцюб., III, 1956, 45); Оселився я в готелі. Це - досить великий будинок, розподілений поверхами, коридорами, стінами й дверима на окремі кімнати (Ю. Янов., II, 1958, 15); * Образно. Серед зачинателів радянської літератури, що поклали фундамент під її спіни,.. завжди стоятиме ім'я видатного українського письменника Івана Ле (Вітч., 3, 1965, 180); * У порівн. Скеля стриміла, як стіна (Н.-Лев., III, 1956, 299); // тільки мн., з означ., перен. Про який-небудь будинок, приміщення, установу, навчальний заклад і т. ін., де щось відбувається, здійснюється тощо. Вона рвалась із шкільних стін на волю, на службу «народові» (Коцюб., І, 1955, 312); Розмова має схильність перейти до стін директорського кабінету (Ю. Янов., II, 1958, 29); Між покоління молодого У стінах бурси я зростав, Ніхто мене не доглядав (Черн., Поезії, 1959, 95).

Аж стіни дрижать див. дрижати; За стіною; Через стіну - в сусідньому приміщенні. Чутно йому, що пані плаче за стіною (Вовчок, І, 1955, 122); За стіною сміх, і гомін, і музика, і пісні (Гонч., Вибр., 1959, 54); І весь же той гармидер чинивсь через стіну од Лесі (П. Куліш, Вибр., 1969, 94); Секретар сидів через стіну, і щоб його покликати, досить було постукати кулаком у стіну (Тют., Вир, 1964, 64); Між стінами - в закритому приміщенні. На чистому повітрі було якось веселіше й охотніше робить, ніж коло машин, між стінами (Н.-Лев., II, 1956, 209); Збліднути, як стіна див. збліднути.

^ Капітальна стіна див. капітальний.

@ Голі стіни див. голий; Дертися на стіну (стіни) див. дертися; І стіни мають вуха див. вухо; Лізти (полізти) на стіну (стіни) - те саме, що Дертися на стіну (стіни) (див. дертися). - Глядіте лишень,.. чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Кв.-Осн., II, 1956, 73); Обтирати спиною (спинами) стіни див. обтирати; Підпирати (підперти) спиною (плечима) стіни див. підпирати; Побіліти, як стіна див. побіліти; Побліднути, як стіна див. побліднути; Припирати (приперти) до стіни кого - те саме, що Притискати (притиснути) до стіни (див. притискати). - Ти, куме, не припирай мене до стіни своїми запитаннями (Чаб., Тече вода.., 1961, 168); Він думав, що зараз припре секретаря райкому до стіни... Де там! (Добр., Тече річка.., 1961, 247); Приставити до стіни див. приставляти; Притискати (притиснути) до стіни див. притискати; Притуляти (притулити) горбатого до стіни див. горбатий; Сидіти в чотирьох стінах див. сидіти; Ставити (становити, поставити і т. ін. ) до стіни - те саме, що Ставити (становити, поставити і т. ін. ) до стінки (під стінку) (див. стінка). Мовчали лани, як гетьманців ставили.. до стіни (Сос., І, 1957, 451); Хоч головою (лобом) об стіну товчи - те саме, що Хоч кіл (кілок) на голові теши (див. голова). Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він - своє (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 163); Хоч лобом в стіну битися див. лоб; Як (мов) горохом у (об) стіну; Як (мов) горох на стіну (по стіні) - те саме, що Як об стінку горохом (див. горох). - Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стіну горохом!.. (Мирний, І, 1954, 167); - Так і норовить [Юхим], аби від роботи в колгоспі чкурнуть... Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (Кучер, Трудна любов, 1960, 432); - Раз напосілися наші на війну, то хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (Фр., IV, 1950, 109).

2. чого і з означ. Прямовисна бічна поверхня чого-небудь. З одного боку дороги стирчала жовта стіна урвища, а з другого - чорніла широка безодня (Коцюб., І, 1955, 197); Прямовисні стіни [айсбергів] підносяться над водою на 20-30 м, іноді і на 100 м (Фіз. геогр., 5, 1956, 119).

3. чого і з означ. Висока кам'яна або цегляна огорожа; мур. Висока кам'яна стіна обвивала кругом великий розкішний садок (Мирний, IV, 1955, 7); Перед вечором заманячіли в степу Лубни, вирнули з туману стіни твердині (Н.-Лев., VII, 1966, 69); // тільки мн. Вали, мури і т. ін. біля міста, фортеці. Київські стіни не раз були свідками героїчної боротьби народу за соціальну справедливість, незалежність і свободу (Наука.., 7, 1967, 21).

Під стінами чого - біля валів, мурів і т. ін., на підступах до якого-небудь міста, фортеці. Вже видно дерева під стінами Парижа (Сос., І, 1957, 284); Німецькі генерали погрожували дати Радянській Армії під стінами Будапешта нечуваний реванш за Сталінград (Гончар, III, 1959, 235).

@ Китайська стіна див. китайський; Як за стіну засунутися - дуже посмутніти. Все село, як за стіну засунулось, такі смутні всі, що сумно й глянуть! (Вовчок, І, 1955, 66).

4. чого і з означ., перен. Те, що відокремлює, роз'єднує кого-, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось. Ксеня почувала, що між нею та Олегом зростає невидима стіна відчуження... (Голов., Тополя.., 1965, 140).

Ставити (поставити) стіну між ким - позбавляти кого-небудь зв'язку з кимсь, чимсь; ізолювати кого-небудь від когось, чогось. Признається [пасажир], що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Янов., II, 1958, 134).

5. чого і з означ., перен. Щільний ряд чи суцільна маса чого-небудь, що утворює перепону, перешкоду, завісу і т. ін. Усе лякало нас: трава, що тихо майоріла, і гаю дальнього стіна (Л. Укр., І, 1951, 458); Він зібрав усі сили, відштовхнувся від скелі, пробив тугу стіну повітря (Турч., Зорі.., 1950, 7); Стіна очерету; // Зімкнутий ряд людей. Налетівши на людську стіну, зупинявся [бугай], ніби вростав у землю (Тют., Вир, 1964, 114).

Стіною стояти (йти, проходити, пройти і т. ін. ) - стояти (йти, проходити, пройти і т. ін.) щільним рядом чи суцільною масою. Мирон Іванович до дверей, та й назад. Люди стіною перед ним стояли (Вовчок, І, 1955, 176); Міська публіка стіною стояла на тротуарах і, приголомшена, дивилась, як з гуркотом проносились вулицею незнайомі війська (Гончар, III, 1959, 74); Парубки пройшли стіною (Панч, На калин. мості, 1965, 13).

6. Щільно зімкнений стрій бійців у кулачному, рукопашному бою або бійці. Хоч і вгнулася спочатку стіна руських воїнів під натиском угорських сотень, але ніхто не побіг назад (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 242); Багачі обступили Мазуренка, а бідні Титаренка.. Повільно підступали стіна до стіни (Ірчан, II, 1958, 31).

@ Стати стіною - виступити згуртовано, дружно. [Яків:] За Кубу переживаю,.. щоб народ вистояв... Вистоять... Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (Зар., Антеї, 1961, 53); На заклик Комуністичної партії трудящі Києва, як і всі радянські люди, стіною стали на захист рідної Вітчизни (Веч. Київ, 2.XI 1973, 1).

стіна - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийстінастіни
Родовийстінистін
Давальнийстіністінам
Знахіднийстінустіни
Оруднийстіноюстінами
Місцевийна/у стініна/у стінах
Кличнийстіностіни
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум