суботник
СУБОТНИК, а, ч. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільне корисної роботи в позаурочний час (спершу по суботах). На Всесоюзний комуністичний суботник на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна вийшло понад 119 мільйонів чоловік (Ком. Укр., 6, 1970, 22); О незабутні комсомольські роки! Суботники... Ми зводили Держпром, І Дніпрогес, і шахт копри високі... (Нех., Чудесний сад.., 1962, 56); В ешелонах влаштували щось схоже на летючий суботник (Гончар, II, 1959, 308).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суботник | суботники |
Родовий | суботника | суботників |
Давальний | суботникові, суботнику | суботникам |
Знахідний | суботник | суботники |
Орудний | суботником | суботниками |
Місцевий | на/у суботнику | на/у суботниках |
Кличний | суботнику | суботники |