суботній
СУБОТНІЙ, я, є. Прикм. до субота. До цього суботнього дня вони ніколи не бачили один одного (Мушк., Серце.., 1962, 269); В суботню ніч товариші вирішили відпочити (Ільч., Вибр., 1948, 28); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в суботу. Суботній обід; Суботній відпочинок; Суботнє зібрання; // Який приходить у суботу або щосуботи. Калічила [дружина] деякі слова так немилосердно, що викликала тим не тільки сміх у суботніх його гостей, а й усмішку на обличчі Семена Івановича (Рильський, Веч. розмови, 1964, 26); // Признач. для використання в суботу. Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови, серед суворих незнайомих малюнків,.. суботніх свічників (Вас., І, 1959, 253).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | суботній | суботня | суботнє | суботні |
Родовий | суботнього | суботньої | суботнього | суботніх |
Давальний | суботньому | суботній | суботньому | суботнім |
Знахідний | суботній, суботнього | суботню | суботнє | суботні, суботніх |
Орудний | суботнім | суботньою | суботнім | суботніми |
Місцевий | на/у суботньому, суботнім | на/у суботній | на/у суботньому, суботнім | на/у суботніх |