судочинство
СУДОЧИНСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею, забезпечено право повного ознайомлення з матеріалами справи через перекладача (Наука.., 8, 1960, 8); В бічній кімнаті суду.. відбувалась одна з тих закулісних комедій, якими переповнена історія буржуазного судочинства (Кол., Терен.., 1959, 278).
^ Кримінальне (карне) судочинство - розгляд кримінальних справ. Завданням кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону (Ком. Укр., 1, 1966, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | судочинство | судочинства |
Родовий | судочинства | судочинств |
Давальний | судочинству | судочинствам |
Знахідний | судочинство | судочинства |
Орудний | судочинством | судочинствами |
Місцевий | на/у судочинстві | на/у судочинствах |
Кличний | судочинство | судочинства |