сумісний
СУМІСНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким-небудь; спільний. Явдоха нюхом відгадала, що Павло буде чоловік покірний..: вінчаючись, перша ступнула на килим біля аналоя і на перших же днях їхнього сумісного життя ніжно сказала «ши» (Тют., Вир, 1964, 366); // Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Для одержання високого врожаю силосної маси.. у багатьох господарствах застосували сумісні посіви кукурудзи з соєю та з іншими зернобобовими (Хлібороб Укр., 7, 1972, 5); Сумісне внесення добрив.
2. Який можна поєднати, сполучити з чим-небудь. Реформізм взагалі полягає в тому, що люди обмежуються агітацією за зміни, які не вимагають усунення головних основ старого, пануючого класу, - зміни, сумісні із збереженням цих основ (Ленін, 23, 1972, 84); Мистецтво і злочин не сумісні! Мистецтво - це чесність, чистота і душевна краса! (Смолич, Театр.., 1946, 63); Надійними, довговічними, рухливими, хімічно та біологічно сумісними мають бути.. штучні клапани (Наука.., 10, 1965, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сумісний | сумісна | сумісне | сумісні |
Родовий | сумісного | сумісної | сумісного | сумісних |
Давальний | сумісному | сумісній | сумісному | сумісним |
Знахідний | сумісний, сумісного | сумісну | сумісне | сумісні, сумісних |
Орудний | сумісним | сумісною | сумісним | сумісними |
Місцевий | на/у сумісному, суміснім | на/у сумісній | на/у сумісному, суміснім | на/у сумісних |