сусідський
СУСІДСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сусід, сусідка і сусіда. Мартоха була найближча панська сусідка,.. то їй таки конче випадало не в одному «послухати» панів, щоб не втратити сусідської ласки (Л. Укр., III, 1952, 636); // Належний сусідові, сусідці, сусідам. На драбину біля винограду вискочив сусідський жовтогарячий півень (Вільде, Сестри.., 1958, 203); Іван Суханя був якимось дивним хлопцем, принаймні не таким, як сусідські діти (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 40); // Який мешкає поруч, поблизу кого-небудь. Перелаз, перелаз Від сусіди до нас; Сусідський легеню, Сусідський легеню, Чом не йдеш до нас? (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 133); // Власт. сусідам. Нема в нас того звичаю, аби свідок був платний. Свідоцтво - сусідська річ (Март., Тв., 1954, 210); // Який утворюється сусідами, складається з них. Процес переходу від родової общини до сусідської, або територіальної, добре простежується у східнослов'янських племен північних, лісових районів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 374).
2. Те саме, що сусідній 1. [Павло:] Навіщо отак щільно ставлять хати на селі? Здійметься галас у однім подвір'ї - і в сусідських як ярмарок (Кроп., II, 1958, 353); «Дружня зустріч представників сусідських держав» - назвав я фільм (Ю. Янов., II, 1958, 112).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сусідський | сусідська | сусідське | сусідські |
Родовий | сусідського | сусідської | сусідського | сусідських |
Давальний | сусідському | сусідській | сусідському | сусідським |
Знахідний | сусідський, сусідського | сусідську | сусідське | сусідські, сусідських |
Орудний | сусідським | сусідською | сусідським | сусідськими |
Місцевий | на/у сусідському, сусідськім | на/у сусідській | на/у сусідському, сусідськім | на/у сусідських |