сюрприз
СЮРПРИЗ, у, ч . 1. Те, чого хто-небудь не чекає, на що не сподівається, перев. несподіваний подарунок. Ольга Петрівна намагалась приготувати кожному невеликий сюрприз до смаку, і тому стіл був укритий різними стравами (Бойч., Молодість, 1949, 226); Мама, збираючись уже йти, звично провела помадою по губах (цього вона не забуває), потім добула з шафи сюрприз для Порфира (Гончар, Бригантина, 1973, 83).
2. розм. Несподівана подія, обставина. Не сподіваючись ніяких сюрпризів, Вершомет рушив палубою, оглядаючи своє господарство (Трубл., Лахтак, 1953, 48); В установі, якою керував Семен Семенович, його зустрів новий сюрприз..: столи зсунуто, і весь його апарат танцює (Баш, На землі.., 1957, 83); Вона сама добереться до колгоспу «Завойоване щастя». Хай для Степана буде справжній сюрприз (Дмит., Наречена, 1959, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сюрприз | сюрпризи |
Родовий | сюрпризу | сюрпризів |
Давальний | сюрпризові, сюрпризу | сюрпризам |
Знахідний | сюрприз | сюрпризи |
Орудний | сюрпризом | сюрпризами |
Місцевий | на/у сюрпризі | на/у сюрпризах |
Кличний | сюрпризе | сюрпризи |