сінокісний
СІНОКІСНИЙ, а, е. Прикм. до сінокіс; // Відведений для косіння трави на сіно. В один край від табору тяглися поля, в інший - залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь... (Гончар, Таврія, 1952, 215); // Признач. для косіння трави на сіно. Площа загінки повинна приблизно відповідати денній продуктивності сінокісного агрегату (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 254).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сінокісний | сінокісна | сінокісне | сінокісні |
Родовий | сінокісного | сінокісної | сінокісного | сінокісних |
Давальний | сінокісному | сінокісній | сінокісному | сінокісним |
Знахідний | сінокісний, сінокісного | сінокісну | сінокісне | сінокісні, сінокісних |
Орудний | сінокісним | сінокісною | сінокісним | сінокісними |
Місцевий | на/у сінокісному, сінокіснім | на/у сінокісній | на/у сінокісному, сінокіснім | на/у сінокісних |