сірома
СІРОМА, и. 1. ч. і розм. ж. Незаможна людина; бідняк. [Пан Маркел (до чабана) :] Як, як казав Кармелюк? Ану, ще скажи, сіромо! [Чабан (згорда) :] А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (Вас., III, 1960, 241); Олексо, ти ж не відчував Ні разу солодощів втоми, Бо ти, знедолений сірома, Багатим силу віддавав (Забашта, Вибр., 1958, 189); // Нещасна людина, що викликає співчуття; бідолаха. У наймах виріс сирота.. Отож той самий сиротина У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят (Шевч., II, 1963, 269); Бачив я,.. Як сірома попідтинню Згорблена тулялась; Над роботою за скибку Кров'ю обливалась (Щог., Поезії, 1958, 55); [Іван (Побачив пляшки, почина стогнати) :] Ой лишенько! Ой, пече ж мене, пече! [Семен:] Отак з ним, сіромою, раз по раз діється, як тільки вздрить горілку (Кроп., І, 1958, 82).
2. ж., збірн., іст. Козацька біднота на Запорізькій Січі; голота. Всі почали до хреста прикладатись; спочатку підходила старшина, потім - значне козацтво, за ними прості козаки й сірома (Стар., Облога.., 1961, 8); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства - сірома (Добр., Очак. розмир, 1965, 118); // перев. зневажл. Незаможні люди; біднота. У церкву навалило стілько - пальця просунути нігде - і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Мирний, IV, 1955, 185); Голик всю звільнив сірому, Волю дав трудівникам, Бідакам і кріпакам (Перв., Райдуга.., 1960, 171).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сірома | сіроми |
Родовий | сіроми | сіром |
Давальний | сіромі | сіромам |
Знахідний | сірому | сіром |
Орудний | сіромою | сіромами |
Місцевий | на/у сіромі | на/у сіромах |
Кличний | сіромо | сіроми |
сіромаха
СІРОМАХА, и, розм. 1. ч. і ж. Те саме, що сірома 1. - Забудеш було, що ти сіромаха, і вбогий, і голий, і босий (Н.-Лев., І, 1956, 67); [Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б'ються, як риба об лід, з своїм безталанням і ніяк не виб'ються з гіркої нужди? (Мирний, V, 1955, 181); - Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (Довж., І, 1958, 197).
2. ж., збірн., іст., рідко. Те саме, що сірома 2. На бік повстанців, яких очолив запорозький козак із сіромахи Максим Залізняк, перейшов сотник дворових козаків Потоцького Іван Гонта (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіромаха | сіромахи |
Родовий | сіромахи | сіромах |
Давальний | сіромасі | сіромахам |
Знахідний | сіромаху | сіромах |
Орудний | сіромахою | сіромахами |
Місцевий | на/у сіромасі | на/у сіромахах |
Кличний | сіромахо | сіромахи |