таблетка
ТАБЛЕТКА, и, ж. Доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку. Він випив таблетку пірамідону і ліг на свою канапу (Жур., Звич. турботи, 1960, 169); В окремому приміщенні працює три автоматичних преси для виготовлення таблеток глюкози з аскорбіновою кислотою (вітаміном «С») (Веч. Київ, 19.VII 1957, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | таблетка | таблетки |
Родовий | таблетки | таблеток |
Давальний | таблетці | таблеткам |
Знахідний | таблетку | таблетки |
Орудний | таблеткою | таблетками |
Місцевий | на/у таблетці | на/у таблетках |
Кличний | таблетко | таблетки |