ТАРАНИТИ, ню, ниш, недок. і док., перех . 1. тільки недок., іст. Бити тараном (у 1 знач.). Таранити фортечні мури.

2. тільки недок. Пробивати що-небудь наскрізь; трощити. Маковейчик.. радісно вигукнув: - Самохідки! Самохідки йдуть на поміч! Таранитимуть стіну! (Гончар, III, 1959, 242).

3. військ. Розбивати, трощити, застосовуючи таран (у 3 знач.). Безстрашні льотчики радянські таранили літаки ворожі (Тич., III, 1957, 164); * Образно. Слова вилітали у них з швидкістю надзвичайною. Один проти одного. Здавалося, вони на льоту таранили одне одного (Довж., III, 1960, 357); * У порівн. Він крокує, випнувши груди з такою силою, ніби збирається когось таранити (Добр., Ол. солдатики, 1961, 42).

4. військ. Проривати фронт ворога тараном (у 5 знач.). Пошкодував Леонід, що нема зараз при ньому отих славних його «сухопутних крейсерів» [бронепоїздів].., які так чесно таранили своїми лобами.. шлях вперед (Гончар, II, 1959, 281).

ТАРАНЯ, і, ж. 1. Невелика промислова риба родини коропових, поширена в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів, яка іноді заходить у пониззя Дніпра, Дунаю та ін. річок; різновид плітки. Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Ходив чумак до голубого Дону,.. Суху тараню, жовту і солону, Возив (Рильський, Поеми, 1957, 9); * Образно. Попід дібровою стоять Вози залізної тарані (Шевч., І, 1951, 100); * У порівн. Вийшла якась жінка, довга й суха, як тараня (Мик., II, 1957, 343).

2. перен. Про худу, високу людину. Ввійшла якась тараня у віцмундирі й сухо.. почала вичитувати список прийнятих і неприйнятих (Хотк., І, 1966, 161).