тесан
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тесан | тесани |
Родовий | тесана | тесанів |
Давальний | тесанові, тесану | тесанам |
Знахідний | тесан | тесани |
Орудний | тесаном | тесанами |
Місцевий | на/у тесані | на/у тесанах |
Кличний | тесане | тесани |
тесаний
ТЕСАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до тесати. На тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун (Скл., Святослав, 1959, 29); Сядеш під навісом за один із грубо тесаних саморобних столів і, доки обідатимеш, над твоїм обідом весь час роїтимуться голодні степові мухи (Гончар, Тронка, 1963, 259); * У порівн. Широке вилицювате обличчя, немов наспіх сокирою тесане, блищало від поту (Головко, II, 1957, 61); Коли хлопці вантажили брили, ноги в них ставали мовби тесані з каменю, як у античних героїв, що піднімали небо (Мушк., День.., 1967, 173).
2. у знач. прикм. Оброблений або виготовлений тесанням. - Отеє все ми стиха говорили, Сидячи на тесаній колоді Коло хати (Фр., XIII, 1954, 334); Теслярі пахли тесаним деревом (Томч., Готель.., 1960, 100); У виярку скоро на видному місці вони відшукали Складений з тесаних брил кам'яний будинок Кіркеї (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 178).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тесаний | тесана | тесане | тесані |
Родовий | тесаного | тесаної | тесаного | тесаних |
Давальний | тесаному | тесаній | тесаному | тесаним |
Знахідний | тесаний, тесаного | тесану | тесане | тесані, тесаних |
Орудний | тесаним | тесаною | тесаним | тесаними |
Місцевий | на/у тесаному, тесанім | на/у тесаній | на/у тесаному, тесанім | на/у тесаних |