тотожний
ТОТОЖНИЙ, а, е. Такий самий, однаковий з чимсь, цілком подібний до чогось, схожий один з одним за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом. Тотожним бути й відрізнятися - в цьому життя живого суть (Тич., II, 1957, 143); Переломні моменти в розвитку культури та в економіці й суспільних відносинах не завжди тотожні (Еллан, II, 1958, 176); Так от і в віршах моїх ти всюди побачити можеш Спільних багато значків і висловів навіть тотожних... (Зеров, Вибр., 1966, 148); Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (Стельмах, І, 1962, 326); // Відповідний чому-небудь, цілком схожий на щось. Скрізь розкотився стон [стогін] тяжкий, Стон, громові тотожний (Граб., І, 1959, 420); Твої [Джамбула] слова уста шептали кожні, народній правді рівні і тотожні (Голов., Поезії, 1955, 49).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тотожний | тотожна | тотожне | тотожні |
Родовий | тотожного | тотожної | тотожного | тотожних |
Давальний | тотожному | тотожній | тотожному | тотожним |
Знахідний | тотожний, тотожного | тотожну | тотожне | тотожні, тотожних |
Орудний | тотожним | тотожною | тотожним | тотожними |
Місцевий | на/у тотожному, тотожнім | на/у тотожній | на/у тотожному, тотожнім | на/у тотожних |