ТОЩО, невідм. Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше. - Піду вбиратись. Мені треба сьогодні в різних магазинах бути, вибрати матерії, та потім треба до модистки заїхати тощо (Л. Укр., III, 1952, 510); Маруся пішла до хати, а стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Хотк., І, 1966, 103); У степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи тощо, торохкотіли тачанки (Ю. Янов., II, 1958, 248).