травень
ТРАВЕНЬ, вня, ч. П'ятий місяць календарного року. От уже 2 травня, а я і забув про свій журнал (Мирний, V, 1955, 323); З Василем Трохимовичем, як бачився у травні, та й досі (Коцюб., III, 1956, 121); І місяць травень надходив, і зацвітав щедро густий терен (Ю. Янов., II, 1958, 186); У травні на вулицях Києва зацвітають каштани (Собко, Зор. крила, 1950, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | травень | травні |
Родовий | травня | травнів |
Давальний | травневі, травню | травням |
Знахідний | травень | травні |
Орудний | травнем | травнями |
Місцевий | на/у травні | на/у травнях |
Кличний | травню | травні |
травневий
ТРАВНЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до травень; // Який відбувся, трапився у травні. Догоряють промені останні у багрових одблисках заграв. Милий дівчини в травневому повстанні З барикади в ворога стріляв (Дмит., Вірші.., 1949, 180); // Який буває в травні; весняний, теплий. О, як цвіте оця земля травнева, Ця батьківщина людської весни! (Бажан, Вибр., 1940, 94); [Ліда:] Травнева ніч і яблуні... Сп'яніти можна... (Корн., І, 1955, 98); Травнева гроза; Травневий дощ.
2. розм. Те саме, що першотравневий 2. Ото був день, єдиний день святковий, Коли на сонці він [вишитий узір] запломенів, Осяяний, співучий, пурпуровий, Немов маленький стяг травневих днів (Бажан, Роки, 1957, 251); Травневе свято.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | травневий | травнева | травневе | травневі |
Родовий | травневого | травневої | травневого | травневих |
Давальний | травневому | травневій | травневому | травневим |
Знахідний | травневий, травневого | травневу | травневе | травневі, травневих |
Орудний | травневим | травневою | травневим | травневими |
Місцевий | на/у травневому, травневім | на/у травневій | на/у травневому, травневім | на/у травневих |