трепетати
ТРЕПЕТАТИ, печу, печеш, недок. Те саме, що тремтіти. Під його рукою трепетала юна істота, розчулена аж до сліз (Ю. Янов., II, 1954, 144); Земля тряслася, трепетала Од реву львичища твого (Шевч., II, 1953, 325); Під місяцем.. рухалися сизі хмари, темно хвилювалося жито, а тіні дерев трепетали, немов чиїсь заворожені душі (Стельмах, І, 1962, 539); Вгорі над ними трепетало шерхле листя (Рибак, Помилка.., 1940, 97); Надворі Співає травень; зайчик на стіні Трепече сонячно (Рильський, II, 1956, 20); Ой, яким же мені бути: з холодочком - м'яти-рути? Чи суворим як той став, - щоб аж ворог трепетав? (Тич., II, 1957, 7); * Образно. Весь берег трепетав турецький Од запорозьких корогов (Рильський, III, 1961, 144).
@ Серце трепече (трепетало) в кого, чиє - те саме, що Серце (душа) тремтить (тремтіло, тремтіла) (див. тремтіти). А як коли, то було звеселіємо не знать чого. Веселенько нам [дівчатам], - аж серце трепече! (Вовчок, І, 1955, 103); А навколо неї в іскристій тиші лагідно кружляли дівочі надії, забивалися в серце, і воно трепетало, мов рибка на вудці (Стельмах, І, 1962, 554).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трепечу | трепечемо |
2 особа | трепечеш | трепечете |
3 особа | трепече | трепечуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трепетатиму | трепетатимемо |
2 особа | трепетатимеш | трепетатимете |
3 особа | трепетатиме | трепетатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трепетав | трепетали |
Жіночий рід | трепетала | |
Середній рід | трепетало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трепечімо | |
2 особа | трепечи | трепечіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трепечучи | |
Минулий час | трепетавши |