троцькіст
ТРОЦЬКІСТ, а, ч. Послідовник, представник троцькізму. Розгром троцькістів та їхніх прибічників - це була друга перемога конгресу. Бо цим ми вийшли на широкий шлях великої масової політики (Тич., III, 1957, 37); Всупереч чітким вказівкам Леніна про створення в районі нейтральної зони регулярних, дисциплінованих частин Червоної Армії троцькісти, що пролізли до штабу дивізії й Реввійськради, намагалися за всяку ціну загальмувати формування цих частин (Скл., Легенд. начдив, 1957, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | троцькіст | троцькісти |
Родовий | троцькіста | троцькістів |
Давальний | троцькістові, троцькісту | троцькістам |
Знахідний | троцькіста | троцькістів |
Орудний | троцькістом | троцькістами |
Місцевий | на/у троцькісті, троцькістові | на/у троцькістах |
Кличний | троцькісте | троцькісти |