трудівниця
ТРУДІВНИЦЯ, і, ж. Жін. до трудівник. Ще світанок пливе за Карпатами, та уже трудівниця не спатиме: кличе знов далина - молода і ясна забуяла артільна весна (Уп., Вірші.., 1957, 111); Ольга Юліанівна Кобилянська.. була невтомною трудівницею на літературній ниві і за 55 років письменницької праці створила такі мистецькі перлини, які духовно збагачують нашого сучасника (Рад. літ-во, 11, 1969, 53); * Образно. Якесь він [дід] має чародійне слово, що допомагає вилітати раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед.. З усякої квітки бере його крилата трудівниця (Стельмах, II, 1962, 259).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трудівниця | трудівниці |
Родовий | трудівниці | трудівниць |
Давальний | трудівниці | трудівницям |
Знахідний | трудівницю | трудівниць |
Орудний | трудівницею | трудівницями |
Місцевий | на/у трудівниці | на/у трудівницях |
Кличний | трудівнице | трудівниці |