удобрення
УДОБРЕННЯ (ВДОБРЕННЯ), я, с. Дія за знач. удобрити. Зрошення створює хороші передумови для ефективного удобрення. Добрива, в свою чергу, сприяють продуктивному використанню рослинами поливної води (Хлібороб Укр., 6, 1970, 18); Систему удобрення в овочевій сівозміні треба запроваджувати не шаблонно, а з урахуванням грунтово-кліматичних умов даного району, наявності добрив тощо (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удобрення | удобрення |
Родовий | удобрення | удобрень |
Давальний | удобренню | удобренням |
Знахідний | удобрення | удобрення |
Орудний | удобренням | удобреннями |
Місцевий | на/у удобренні | на/у удобреннях |
Кличний | удобрення | удобрення |