уклінний
УКЛІННИЙ, а, е. Який виражає пошану; шанобливий. Москва, Москва! Тобі привіт уклінний Від Києва (Забашта, Вибр., 1958, 97); // Який виражає покору, смиренність. Несуть жерці.. Німим богам свої дари уклінні: Прозорий мед і соковитий сир (Бажан, Роки, 1957, 19).
Уклінне прохання, заст. - ввічлива форма прохання. Від імені редакційного комітету.. звертаюся оце до Вас [Н. Кобринської].. з уклінним проханням дозволити нам помістити у тому збірнику оповідання Ваше «Виборець» (Коцюб., III, 1956, 200).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уклінний | уклінна | уклінне | уклінні |
Родовий | уклінного | уклінної | уклінного | уклінних |
Давальний | уклінному | уклінній | уклінному | уклінним |
Знахідний | уклінний, уклінного | уклінну | уклінне | уклінні, уклінних |
Орудний | уклінним | уклінною | уклінним | уклінними |
Місцевий | на/у уклінному, укліннім | на/у уклінній | на/у уклінному, укліннім | на/у уклінних |