укриватися
УКРИВАТИСЯ (ВКРИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УКРИТИСЯ (ВКРИТИСЯ), июся, иєшся, док . 1. Накладати, натягати зверху на себе якесь накриття для тепла, захисту від чогось. Другого дня Кайдашиха знов збудила рано невістку, а сама вкрилась з головою на печі й заохала (Н.-Лев., II, 1956, 284); Я - на піч та у куточку Зігнувсь, притаївсь, І щоб птах той не надибав - Ряденцем укривсь (Гл., Вибр., 1951, 198); Мирон лежав, укрившися сіряком з головою, і дрібно трусивсь (Головко, І, 1957, 137); Галина лежала на ліжку, вкрившись пухкою ковдрою (Зар., Світло, 1961, 22); * Образно. - У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, Степом укривалась! (Шевч., І, 1963, 332).
2. Покриватися, заповнюватися ким-, чим-небудь. Вранці увесь лан укрився женцями та косарями, ожив од гомону й сміху (Стельмах, І, 1962, 575); За ділами за звичайними Наші ти впізнав труди: Поле вкрилося комбайнами, Сотні верст - куди не йди (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 50); // Встелюватися шаром чого-небудь (снігу, пилу і т. ін.), густо покриватися чимсь. Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси (Кол., На фронті.., 1959, 25); // Заволікатися, застилатися, затягатися і т. ін. (хмарами, туманом тощо.). Сонце тим часом зайшло, і тінями вкрились дороги (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 53); Війнув вітрець; легкою пеленою, Туманом раннім вкрилися поля (Бичко, Простота, 1963, 79); // Густо або суцільно заростати якою-небудь рослинністю. Розвалилися редути, І рови густою Від низів і до вершини Вкрилися травою (Щог., Поезії, 1958, 221); Долинка біля гір вкрилася розсипами кульбаби і курячої сліпоти (Сміл., Сашко, 1954, 34); // Ставати густо або суцільно покритим чим-небудь (про обличчя, тіло і т. ін.). Вої [воїни] тяжко страждали від.. невідомої хвороби, від якої тіло вкривалось струпом... (Скл., Святослав, 1959, 625); Обличчя Каринського вкрилося зморшками й тінями втоми (Шовк., Інженери, 1948, 323).
3. Ховатися від кого-, чого-небудь. Наче в твердині якій, я на хуторі в горах укрився (Зеров, Вибр., 1966, 259); // Охороняти, уберігати себе від чогось; рятуватися. Вона бігла усе вперед, понята жахом, нічого не помічаючи, бажаючи тільки забігти якмога далі, укритися від наглої смерті (Коцюб., І, 1955, 356); // перев. із запереч. част. не. Приховуватися, таїтися; лишатися непомітним. - Від мене ніщо не вкриється! - відказує він (Мирний, IV, 1955, 366).
4. тільки недок. Пас. до укривати 1, 3-5.
@ Укриватися (укритися) ганьбою (неславою, соромом і т. ін. ) - своїми діями, вчинками накликати на себе ганьбу, безчестя, сором. - Краще вмерти в битві без меча, Ніж вкритися ганьбою втікача (Бажан, І, 1946, 301); Укриватися (укритися) славою - ставати прославленим, знаменитим.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укриваюся | укриваємося |
2 особа | укриваєшся | укриваєтеся |
3 особа | укривається | укриваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укриватимуся | укриватимемося |
2 особа | укриватимешся | укриватиметеся |
3 особа | укриватиметься | укриватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | укривався | укривалися |
Жіночий рід | укривалася | |
Середній рід | укривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укриваймося | |
2 особа | укривайся | укривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | укриваючись | |
Минулий час | укривавшись |