устругнути
УСТРУГНУТИ (ВСТРУГНУТИ), ну, неш, док., перех . 1. Те саме, що устругати. Плигає жвавий молоток, зубата тьохка пилка, той змайстрував собі свисток, той устругнув сопілку... (Рудь, Доп. зорі, 1958, 92).
2. перен., розм. Зробити, сказати що-небудь незвичайне, несподіване, таке, що може здивувати інших. - Ходім лучче [краще] до мене та на радощах вип'ємо могорича. А вже ж і могорич встругну! (Н.-Лев., III, 1956, 348); Ех, чому він не поет! Таку б поему встругнув, що тільки прочитай! (Головко, І, 1957, 165); Дим під грушею осідав на землю попелом і густим шаром укрив зелену траву.. Кузьма задер голову на грушу. Поміж листям визирала винувата Василькова мордочка. - Це ти, мабуть, щось устругнув? (Панч, II, 1956, 211).
@ Устругнути штуку - зробити щось незвичайне, несподіване. [Дмитро:] Стійте, стійте! Дівчата йдуть! Постривайте ж, я їм... штуку встругну! (Бере кочерги й рогачі й підпирає ними двері) (Стар., Вибр., 1959, 257); Вона з недовірою подивилась на мене, потім оглянула стілець - вона думала, що я хочу устругнути їй якусь штуку, - і не сідала (Сміл., Сашко, 1957, 52).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устругну | устругнемо |
2 особа | устругнеш | устругнете |
3 особа | устругне | устругнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | устругнув | устругнули |
Жіночий рід | устругнула | |
Середній рід | устругнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устругнімо | |
2 особа | устругни | устругніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | устругнувши |