ухо
УХО, а, с ., розм. Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? - Шептав Низ в ухо Евріалу: - То каші наварили б там" (Котл., І, 1952, 221); В очах - жовто, чорно; а в ушах - пищало, стогнало, вило... (Мирний, І, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | ухо | уха, уші |
| Родовий | уха | ух, ушей |
| Давальний | ухові, уху | ухам, ушам |
| Знахідний | ухо | уха, уші |
| Орудний | ухом | ухами, ушами |
| Місцевий | на/у усі | на/у ухах, ушах |
| Кличний | ухо | уха, уші |
увесь
УВЕСЬ див. весь.
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|---|---|
| Називний | увесь | уся | усе | усі |
| Родовий | усього | усієї | усього | усіх |
| Давальний | усьому | усій | усьому | усім |
| Знахідний | увесь, усього | усю | усе | усі, усіх |
| Орудний | усім | усією | усім | усіма |
| Місцевий | на/у усьому, усім | на/у усій | на/у усьому, усім | на/у усіх |