утрудняти
УТРУДНЯТИ, яю, яєш і УТРУДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТРУДНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Робити важчим або складнішим. Віддалення від пошти утрудняє комунікацію (У. Кравч., Вибр., 1958, 458); Вже сягав [ворог-вода] монголам до колін, утруднював їм хід (Фр., VI, 1951, 127); Ця тиша набагато утруднила їм шлях - доводилось посуватись вперед на веслах (Скл., Святослав, 1959, 133); Зоотехнік обвів стомленим вичікуючим поглядом правлінців, роздумуючи, чи все він висловив, що мав сказати, і чи немає в його словах якихось суперечностей, що можуть утруднити їх дохідливість (Добр., Тече річка.., 1961, 110).
2. розм. Завдавати клопоту кому-небудь, турбувати когось. - Незручно утруднювати Кіндрата Івановича, - зауважила Ніна (Коп., Земля.., 1957, 32); Артему Петровичу навіть не треба було утруднювати себе згадками про якусь зустріч на Владимирській гірці, він був упевнений, що цієї людини ніколи не бачив (Хижняк, Килимок, 1961, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утрудняю | утрудняємо |
2 особа | утрудняєш | утрудняєте |
3 особа | утрудняє | утрудняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утруднятиму | утруднятимемо |
2 особа | утруднятимеш | утруднятимете |
3 особа | утруднятиме | утруднятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утрудняв | утрудняли |
Жіночий рід | утрудняла | |
Середній рід | утрудняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утрудняймо | |
2 особа | утрудняй | утрудняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | утрудняючи | |
Минулий час | утруднявши |