фальшивити
ФАЛЬШИВИТИ, влю, виш; мн. фальшивлять; недок., розм. Те саме, що фальшувати 2. Юнаки й дівчата співали добре. Не було таких, хто б фальшивив і порушував мелодію (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 91); // Лицемірно поводитися, ставитися до когось. - Ніколи на світі, одним поглядом, одним спогадом не дурив я тебе, не фальшивив перед тобою! (Фр., III, 1950, 421).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фальшивлю | фальшивимо |
2 особа | фальшивиш | фальшивите |
3 особа | фальшивить | фальшивлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фальшивитиму | фальшивитимемо |
2 особа | фальшивитимеш | фальшивитимете |
3 особа | фальшивитиме | фальшивитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фальшивив | фальшивили |
Жіночий рід | фальшивила | |
Середній рід | фальшивило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фальшивмо | |
2 особа | фальшив | фальшивте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фальшивлячи | |
Минулий час | фальшививши |