фантазувати
ФАНТАЗУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Поринати у фантазії, віддаватися фантазіям; мріяти. Терлецький ходив по світлиці й фантазував (Н.-Лев., III, 1956, 47); - А може, ти боїшся, що до мене зійде місяць? Не бійся, - фантазує молода дівчина. - Він, генерал небес, зв'язаний з своїми зірками навіки, а я сама (Ко б., III, 1956, 406); Сев почав фантазувати про далекі острови (Ю. Янов., II, 1958, 52).
2. перех. і неперех. Вигадувати, уявляти собі те, чого немає в дійсності, що не відповідає дійсності. Фантазував собі дуже немилі ситуації для неї та ще й при-повідав їй: «Оце тобі за те, що так мене обдурила!» (Март., Тв., 1954, 351).
3. неперех. Граючи на музичному інструменті, імпровізувати, створювати фантазії (у 5 знач.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фантазую | фантазуємо |
2 особа | фантазуєш | фантазуєте |
3 особа | фантазує | фантазують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фантазуватиму | фантазуватимемо |
2 особа | фантазуватимеш | фантазуватимете |
3 особа | фантазуватиме | фантазуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фантазував | фантазували |
Жіночий рід | фантазувала | |
Середній рід | фантазувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фантазуймо | |
2 особа | фантазуй | фантазуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фантазуючи | |
Минулий час | фантазувавши |