фурман
ФУРМАН, а, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (Крим., Вибр., 1965, 392); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами й заторохкотів по нерівному бруку Садової (Дмит., Наречена, 1959, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фурман | фурмани |
Родовий | фурмана | фурманів |
Давальний | фурманові, фурману | фурманам |
Знахідний | фурмана | фурманів |
Орудний | фурманом | фурманами |
Місцевий | на/у фурмані, фурманові | на/у фурманах |
Кличний | фурмане | фурмани |
фурманити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фурманю | фурманимо |
2 особа | фурманиш | фурманите |
3 особа | фурманить | фурманять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фурманитиму | фурманитимемо |
2 особа | фурманитимеш | фурманитимете |
3 особа | фурманитиме | фурманитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фурманив | фурманили |
Жіночий рід | фурманила | |
Середній рід | фурманило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фурманімо | |
2 особа | фурмани | фурманіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фурманячи | |
Минулий час | фурманивши |