хряпнути
ХРЯПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хряпати. Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Кв.-Осн., II, 1956, 208); Блиснуло сліпучо, вдарив важко грім, новий порив вітру гойднув віконну раму, відкинув її за стінку, потім хряпнув з такою силою, що скло розлетілося на друзки (Збан., Сеспель, 1961, 444); Він розмахнувся і вдруге хряпнув коцюбою. Бородай-мотузяр, змахнувши руками, завалився навзнак... (Смолич, Дитинство, 1937, 37); Щось страшне сталося з Матросом. Він схопив свою скриньку і хряпнув кришкою перед очима всієї компанії (Мик., II, 1957, 197); Хряпнули величезні дубові двері клубу, і на сходи вибігла одинока постать (Голов., Тополя.., 1965, 93); Тиша репнула, дерево хряпнуло, лісоруби ледве оступилися (Горд., Чужу ниву.., 1947, 229); *Образно. Хотів ти підвести голову й глянути, і не було сили ворухнутися. Така втома! Повіки важко аж хряпнули (Головко, І, 1957, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряпну | хряпнемо |
2 особа | хряпнеш | хряпнете |
3 особа | хряпне | хряпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хряпнув | хряпнули |
Жіночий рід | хряпнула | |
Середній рід | хряпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряпнімо | |
2 особа | хряпни | хряпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хряпнувши |