хурделити
ХУРДЕЛИТИ, лить, недок., розм. Піднімати в повітря сніг; мести. Надворі хурделила метелиця, наче хто велетенськими долонями скажено хапав сніг і люто віяв ним над землею (Кир., Вибр., 1960, 61); Хурделить метіль, сльози креше з очей (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 154); // безос.- Поховаємо тата по-нашому. От тільки як людей зібрати!? Бачиш, як хурделить! (Речм., Весн. грози, 1961, 14); Того дня людей набралася повна волость. Надворі хурделило, усі заходили всередину (Минко, Моя Минківка, 1962, 84); *Образно. Весь час в голові хурделили і колотилися ті самі роздуми, снігами замітали землю його батьків (Стельмах, Хліб.., 1959, 391);
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хурделю | хурделимо |
2 особа | хурделиш | хурделите |
3 особа | хурделить | хурделять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хурделитиму | хурделитимемо |
2 особа | хурделитимеш | хурделитимете |
3 особа | хурделитиме | хурделитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хурделив | хурделили |
Жіночий рід | хурделила | |
Середній рід | хурделило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хурделімо | |
2 особа | хурдели | хурделіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хурделячи | |
Минулий час | хурделивши |