цвітінь
ЦВІТІНЬ, і, ж., поет. Те саме, що цвіт1 1. Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (Сос., II, 1958, 197); То хмарка набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь, То сонце вигляне ласкаво-променисте І знов сховається, і знову дощ і тінь (Рильський, І, 1960, 286); Весна, ізнов іде весна, Несе цвітінь-оздобу, Дзвенить вона, бринить вона У серце хліборобу (Шпорта, Вибр., 1958, 279).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвітінь | цвітіні |
Родовий | цвітіні | цвітіней |
Давальний | цвітіні | цвітіням |
Знахідний | цвітінь | цвітіні |
Орудний | цвітінню | цвітінями |
Місцевий | на/у цвітіні | на/у цвітінях |
Кличний | цвітіне | цвітіні |
цвітіння
ЦВІТІННЯ, я, с. 1. Дія за знач. цвісти. Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив'ядання (Добр., Очак. розмир, 1965, 22); З перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції починається могутнє зростання і цвітіння національних культур всіх народів СРСР (Рильський, III, 1956, 144); У ставку, де мешкав чир, щороку спостерігалось буйне цвітіння води і масовий розвиток нитяних водоростей (Веч. Київ, 29.I 1968, 4).
2. збірн. Квіти на рослині. Скільки сягає ваше око, по запалому обрієві за узвишшям, на якому ви зупинились, ви не бачите нічого, крім буйного біло-рожевого цвітіння (Смолич, День.., 1950, 55); Здавалось: ти ідеш до мене, Неначе місяць до зорі, І розцвілися буйно клени, Цвітінням сплівшись угорі (Стельмах, Жито.., 1954, 163); То ж мені, тільки слово майне, Що ім'я твоє враз нагадає, Давній спогад обпалить мене, Мов у лузі цвітіння безкрає (Мал., Звенигора, 1959, 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цвітіння | цвітіння |
Родовий | цвітіння | цвітінь |
Давальний | цвітінню | цвітінням |
Знахідний | цвітіння | цвітіння |
Орудний | цвітінням | цвітіннями |
Місцевий | на/у цвітінні | на/у цвітіннях |
Кличний | цвітіння | цвітіння |